
Осторожно! Содержит материалы, относящиеся к наркотикам. Совершенно не рекомендуется молодежи!
Вот и снова я, весь в закладках и с головой в транках, гоняюсь на своем воображаемом велике. Этот мир, где я попадаю в кайф, полностью наркотизирован моими желаниями и иллюзиями. Конечно, это опасно, я знаю, но здесь я нахожу убежище от реальности, которая меня давит и дурит. И вот уже измученный дозняками, я вижу перед собой широкий туманный горизонт, где только я и мой велик. Валим вместе, господа, в эту безумную историю о том, как я приобрел метамфетамин и катался на воображаемом велике.
Локейшн: |
Яма моей лени, где я безмятежно шмыгаюсь. |
Тайминг: |
Пора разыскивать закладки. |
Поначалу я попался в паутину коварных дилеров, которые хотели мне впарить фальшивый гарик. «Не тут-то было», подумал я, спускаясь в недра адского города. Вот тут-то я и наткнулся на него, настоящего крутого торговца. Он просто оказался рядом, словно бы с него ожидала моя табакерка лени. «Че там, самый вкусный товар в наличии?» - спросил я, стараясь сохранить безразличный вид. А он ответил: «Ща чувачки вам покажу все свои шайбы, всех этих закладчиков и дозера». И мы пошли по его следу, чтобы найти этот источник безумного кайфа.
И вот мы стоим в задворках этого дурдомного квартала, где каждый мало-мальский знающий парень был на конопле. Мир потихоньку превращался в собственное безобразие, и я знал, что закладка метамфетамина меня ждет. «Давай давай, покажи где!» - нетерпеливо кричал я на дилера. Но он не спеша подошел к старому складу и показал на дверь.
Дверь отворилась, и оттуда донесся запах моего воображаемого велика. Мои глаза заблестели, и я понимал, что предстоят незабываемые приключения. Я запрыгнул на мой воображаемый велик, чувствуя под собой землю дурных наркотических иллюзий.
Поинты маршрута: |
- Концерт джампера; |
|
- Бомбовая вечеринка; |
|
- Подпольная встреча юных хиппи. |
Я начал мчаться, словно гонюсь за своим прошлым, которое ускользало от меня. Я чувствовал себя героем и все мои проблемы исчезали на фоне этого безумного пути. Казалось, что я превращаюсь в самого забойного наркоманского гонщика, побеждающего все пространство и время. Я ускакал на встречу с приключениями, где мне предстояло увидеть все облики дурманящего кайфа и искупаться в его ритме.
Концерт джампера захватил меня своим качественным звуком и невероятной энергетикой. Я наблюдал танцующих вокруг меня людей, и казалось, что мы все взлетаем на нашем велике. Звуки музыки и гарика сливались воедино, создавая вокруг меня атмосферу безумия и радости. Я понял, что такое настоящая свобода, когда ты можешь слиться с музыкой и забыть обо всем на свете.
После концерта я решил посетить бомбовую вечеринку, где множество потрясающих людей находились на самом пике своего творчества и удовольствия. Я ощущал каждую ноту, каждый взрыв в моей голове. Люди вокруг меня становились ближе, и мы создавали настоящую наркотическую коммуну.
Но самое яркое событие ожидало меня на подпольной встрече юных хиппи. Здесь я нашел единомышленников и настоящую душевную поддержку. Мы разделили наши закладки, поделились историями и погрузились в легендарный трансовый трип. Музыка вдохновляла нас на новые свершения, а запах гарика лишь усиливал эффект от прожитых мгновений. Мы катились на воображаемых великах, оставляя следы фантастических иллюзий на своем пути.
Финиш: |
Вершина нашего кайфа, сияющая от счастья стена. |
И вот, освещенные лунным светом, мы достигли вершины. Мы покорили все долины и горы своих галлюцинаций, оставив позади все соры и трудности. Здесь, на этой стене счастья, я почувствовал себя королем и победителем. Я осознал, что все это мое, я создал свой мир наркотических фантазий и нашел свое настоящее. Я не просто катался на воображаемом велике - я попал в иллюзорный рай, где все возможно и все хорошо.
Но эти мгновения были мимолетны, как пара затяжек из табакерки. Вернувшись к реальности, я почувствовал пустоту и одиночество. Все, что оставалось, это воспоминания о нашей безумной поездке и желание вернуться в этот безумный мир. Но я понимал, что это опасно и небезопасно. Мои закладки показались мне темными предзнаменованиями, а настоящий велик, который меня окружал, казался не таким красочным и захватывающим. Я знал, что время лечит и все пройдет, но эти яркие моменты останутся навсегда в моей памяти, напоминая о том, как я побывал в мире наркотических грез и иллюзий.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.